Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вершняк
Берлін: Українське слово, 1924

Вершня́к, ка́, м. 1) Одинъ изъ пильщиковъ досокъ, стоящій при работѣ сверху. Борз. у. 2) = Верхняк 1. Черниг. у.