Словарь української мови (1924)/вередитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вередитися
Берлін: Українське слово, 1924

Вереди́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: убрався як пан. Вх. Зн. 6.