Словарь української мови (1924)/вередити
◀ вереди | Словарь української мови В вередити |
вередитися ▶ |
|
Вереди́ти, джу́, ди́ш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить. Угор.
◀ вереди | Словарь української мови Борис Грінченко В вередити |
вередитися ▶ |
|
Словарь української мови — В
вередити
Борис Грінченко
1924
Вереди́ти, джу́, ди́ш, гл. Мѣшать, препятствовать, вредить. Угор.