Словарь української мови (1924)/варівко

by Борис Грінченко

◀ варівкий

Словарь української мови Борис Грінченко В варівко

варівний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Варівко́, нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у.