Словарь української мови (1924)/варівкий

by Борис Грінченко

◀ варишка

Словарь української мови Борис Грінченко В варівкий

варівко ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Варівки́й, а́, е́. 1) Нерѣшительный. Шух. I. 83. 2) Опасный, требующій осторожности, осмотрительный; сопряженный съ рискомъ. Робота коло машини варівка, — роби і бійся. НВолын. у.