Словарь української мови (1924)/варто
| ◀ вартно | Словарь української мови В варто |
вартовий ▶ |
|
Ва́рто, нар., употребл. какъ безл. гл. Стоитъ. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти. Грин. I. 120.
| ◀ вартно | Словарь української мови Борис Грінченко В варто |
вартовий ▶ |
|
Словарь української мови — В
варто
Борис Грінченко
1924
Ва́рто, нар., употребл. какъ безл. гл. Стоитъ. Не варто й турбуватись. Варто щось попоїсти. Грин. I. 120.