Словарь української мови (1924)/вар
| ◀ вапорт | Словарь української мови В вар |
вара ▶ |
|
Вар, ру, м. 1) Кипятокъ. 2) Варка, количество для сваренія въ одинъ пріемъ. Вареників буде тільки на один вар. Борзен. у. 3) = Узварь. Шух. I. 144. МУЕ. I. 109. 4) Жижа изъ квашенной капусты. 5) Составъ для смазки привитыхъ деревьевъ. 6) Зной, духота. Вертаються з панщини люде потомлені і варом сояшним і тяжкою працею. МВ. (О. 1862. III. 43).