Словарь української мови (1924)/вандрівний
| ◀ вандрівка | Словарь української мови В вандрівний |
вандрівник ▶ |
|
Вандрі́вний, а, е. = Мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує.... Фр. Пр. 136.
| ◀ вандрівка | Словарь української мови Борис Грінченко В вандрівний |
вандрівник ▶ |
|
Словарь української мови — В
вандрівний
Борис Грінченко
1924
Вандрі́вний, а, е. = Мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує.... Фр. Пр. 136.