Словарь української мови (1924)/важниця

by Борис Грінченко

◀ важний

Словарь української мови Борис Грінченко В важниця

важність ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ва́жниця, ці, ж. Важность, важная особа, дѣло. А що він за (або: от яка, не велика) важниця. Ном. № 5542.

Важни́ця, ці, ж. 1) Подставка, подставляемая подъ шестъ (вагови́й дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Рудч. Чп. 246. Чуб. VII. 404. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю. Нп. 2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. Рудч. Чп. 246. О, зваж мене на праведній важниці. К. Іов. 66.