Словарь української мови (1924)/біличка

by Борис Грінченко

◀ білиця

Словарь української мови Борис Грінченко Б біличка

білісінький ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Біли́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ білиця. 2) Имя бѣлой собаки. Вх. Зн. 68.