Словарь української мови (1924)/білина
| ◀ білило | Словарь української мови Б білина |
білити ▶ |
|
Білина́, ни́, ж. Бѣлизна. Чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшав білину її лиця. Левиц. I. 272.
| ◀ білило | Словарь української мови Борис Грінченко Б білина |
білити ▶ |
|
Словарь української мови — Б
білина
Борис Грінченко
1924
Білина́, ни́, ж. Бѣлизна. Чорний вуаль затуляв її білий лоб і прибільшав білину її лиця. Левиц. I. 272.