Словарь української мови (1924)/білан

by Борис Грінченко

◀ білавка

Словарь української мови Борис Грінченко Б білан

біларапський ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Біла́н, на́, м. 1) Блондинъ. Білан який з тебе, хлопче. Зміев. у. 2) Названіе бѣлаго вола, собаки и пр. 3) Бѣлый хлѣбъ? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Гол. III. 224. Ум. Біланчик.