Словарь української мови (1924)/бухоний

by Борис Грінченко

◀ бухня

Словарь української мови Борис Грінченко Б бухоний

бухтіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бухо́ний, а, е. = Пухкий 1. Хліб у їх такий гарний — бухоний. Черниг. у. У нас не спечуть таких млинців, як у вас: у вас он якії бухониї, а в нас жилаві. Черниг. у.