Словарь української мови (1924)/пухкий

by Борис Грінченко

◀ пухкати

Словарь української мови Борис Грінченко П пухкий

пухленина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пухки́й, а́, е́. 1) Рыхлый, мягкій (о хлѣбѣ, землѣ). Пухкий хліб удався. НВолын. у. Пухка паляниця, — хоч губами їж. Харьк. Земля пухка. Г. Барв. 212. 3) Мягкій, нѣжный. Пухкі овчини. НВолын. у.