Словарь української мови (1924)/бундючно
◀ бундючний | Словарь української мови Б бундючно |
бундячитися ▶ |
|
Бундю́чно, нар. Высокомѣрно, чванно. Пішов з ківнат бундючно-грізною ходою. Котл. Ен. IV. 52.
◀ бундючний | Словарь української мови Борис Грінченко Б бундючно |
бундячитися ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бундючно
Борис Грінченко
1924
Бундю́чно, нар. Высокомѣрно, чванно. Пішов з ківнат бундючно-грізною ходою. Котл. Ен. IV. 52.