Словарь української мови (1924)/бундючитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бундючитися
Берлін: Українське слово, 1924

Бундю́читися, чуся, чишся, гл. Важничать, хорохориться, пѣтушиться, чваниться. Твоя Маруся усе щось бундючиться. О. 1861. XI. Кух. 28.