Словарь української мови (1924)/бузьків
◀ бузьдерево | Словарь української мови Б бузьків |
бузько ▶ |
|
Бузькі́в, ко́ва, ве. 1) Принадлежащій аисту. Бузькове гніздо. 2) — оге́нь. Раст. Lychnis flos cuculi. Вх. Пч. 11. 33.
◀ бузьдерево | Словарь української мови Борис Грінченко Б бузьків |
бузько ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бузьків
Борис Грінченко
1924
Бузькі́в, ко́ва, ве. 1) Принадлежащій аисту. Бузькове гніздо. 2) — оге́нь. Раст. Lychnis flos cuculi. Вх. Пч. 11. 33.