Словарь української мови (1924)/брехунець
| ◀ брехун | Словарь української мови Б брехунець |
Брехунівка ▶ |
|
Брехуне́ць, нця́, м. 1) Ум. отъ брехун. 2) Адвокатъ (насмѣшливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.
| ◀ брехун | Словарь української мови Борис Грінченко Б брехунець |
Брехунівка ▶ |
|
Словарь української мови — Б
брехунець
Борис Грінченко
1924
Брехуне́ць, нця́, м. 1) Ум. отъ брехун. 2) Адвокатъ (насмѣшливо). Брехунець в судах забреше. Щог. В. 54.