Словарь української мови (1924)/брехун
◀ брехтя | Словарь української мови Б брехун |
брехунець ▶ |
|
Бреху́н, на́, м. Лгунъ. Брехун бреше, а дурень віри йме. Ном. № 6405. Брехун на всі заставки. Ном. № 6951. В брехуни́ поши́тися. Сдѣлаться лгуномъ. О. 1862. X. 32. Ум. Бреху́нчик. Ув. Брехуня́ка. Драг. 167.