Словарь української мови (1924)/божевільник
◀ божевільний | Словарь української мови Б божевільник |
божевільно ▶ |
|
Божеві́льник, ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
◀ божевільний | Словарь української мови Борис Грінченко Б божевільник |
божевільно ▶ |
|
Словарь української мови — Б
божевільник
Борис Грінченко
1924
Божеві́льник, ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.