Словарь української мови (1924)/божевільний

by Борис Грінченко

◀ божевілля

Словарь української мови Борис Грінченко Б божевільний

божевільник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Божеві́льний, а, е. Сумасшедшій, помѣшанный. Котл. Ен. II. 28. Чуб. III. 133. Та одчепись, божевільний! Шевч. 494.