Словарь української мови (1924)/блудитися
◀ блудити | Словарь української мови Б блудитися |
блудний ▶ |
|
Блуди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Блудити 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась. Бал. 12.
◀ блудити | Словарь української мови Борис Грінченко Б блудитися |
блудний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
блудитися
Борис Грінченко
1924
Блуди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Блудити 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась. Бал. 12.