Словарь української мови (1924)/блищати
| ◀ блищак | Словарь української мови Б блищати |
блищатися ▶ |
|
Блища́ти, щу́, щи́ш, гл. Блестѣть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать. Чуб. V. 852.
| ◀ блищак | Словарь української мови Борис Грінченко Б блищати |
блищатися ▶ |
|
Словарь української мови — Б
блищати
Борис Грінченко
1924
Блища́ти, щу́, щи́ш, гл. Блестѣть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать. Чуб. V. 852.