Словарь української мови (1924)/блимання
| ◀ блимавка | Словарь української мови Б блимання |
блимати ▶ |
|
Бли́мання, ня, с. 1) Мерцаніе, мельканіе, то вспыхиваніе, то погасаніе (объ огнѣ). 2) — очи́ма. Бросаніе взгляда, миганіе глазами, хлопаніе глазами.