Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
близня
Берлін: Українське слово, 1924

Близня́, ня́ти, с. 1) Ребенокъ близнецъ. 2) мн. Близня́та. Двойни. Дівка не повинна їсти усього близнята — яблука там чи що, бо буде вагоніть усе близнятами. Ном. № 286. 3) мн. = Близнюк 4. а. Kolb. I. 51. Ум. Близнятко, близняточко. ЗОЮР. I. 34.