Словарь української мови (1924)/близнюк

by Борис Грінченко

◀ близнуватий

Словарь української мови Борис Грінченко Б близнюк

близня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Близню́к, ка́, м. 1) Близнецъ. 2) мн. = Близнята. 3) Волъ, очень похожій на того, съ которымъ онъ въ парѣ. КС. 1898. VII. 46. 4) мн. а) Двойчанки, два соединенные вмѣстѣ одной ручкой горшка. КС. 1882. IX. 459, 461. б) Двѣ деревянныя посуды, тоже такимъ образомъ соединенныя. Шух. I. 251. Ум. Близнючок.