Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
блекіт
Берлін: Українське слово, 1924

Бле́кіт, коту, м. Раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. Угор. б) Conium maculatum. Вх. Пч. I. 9.