Словарь української мови (1924)/блеклий
| ◀ блекіт | Словарь української мови Б блеклий |
блекнути ▶ |
|
Бле́клий, а, е. Поблекшій, увядшій.
| ◀ блекіт | Словарь української мови Борис Грінченко Б блеклий |
блекнути ▶ |
|
Словарь української мови — Б
блеклий
Борис Грінченко
1924
Бле́клий, а, е. Поблекшій, увядшій.