Словарь української мови (1924)/благуватий
◀ благочинник | Словарь української мови Б благуватий |
благузнити ▶ |
|
Благува́тий, а, е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.
◀ благочинник | Словарь української мови Борис Грінченко Б благуватий |
благузнити ▶ |
|
Словарь української мови — Б
благуватий
Борис Грінченко
1924
Благува́тий, а, е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.