Словарь української мови (1924)/благочинник

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
благочинник
Берлін: Українське слово, 1924

Благочи́нник, ка, м. = Благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.