Словарь української мови (1924)/благочинник
◀ благочинний | Словарь української мови Б благочинник |
благуватий ▶ |
|
Благочи́нник, ка, м. = Благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.
◀ благочинний | Словарь української мови Борис Грінченко Б благочинник |
благуватий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
благочинник
Борис Грінченко
1924
Благочи́нник, ка, м. = Благочинний. Шейк. Прийшов указ від благочинника. Св. Л. 8.