Словарь української мови (1924)/благовірний
◀ благо | Словарь української мови Б благовірний |
благовісний ▶ |
|
Благові́рний, а, е. Благовѣрный. Прийди, слуго благовірний. Чуб. I. 177.
◀ благо | Словарь української мови Борис Грінченко Б благовірний |
благовісний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
благовірний
Борис Грінченко
1924
Благові́рний, а, е. Благовѣрный. Прийди, слуго благовірний. Чуб. I. 177.