Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
беручий
Берлін: Українське слово, 1924

Беру́чий, а, е. = Беркий 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404).