Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
беркий
Берлін: Українське слово, 1924

Берки́й, а́, е́. 1) Липкій, клейкій. Після дощу кал рідкий, то він не беркий, не чіпляється за колеса. Волч. у. 2) — до робо́ти. Съ энергіей работающій, ретивый, рьяный въ работѣ. Я таки була берка до роботи. Г. Барв. 359. Берка і здібна дівчина до всього. Г. Барв. 384.