Словарь української мови (1924)/белькотіти
◀ белькотіння | Словарь української мови Б белькотіти |
белькотня ▶ |
|
Белькоті́ти, чу́, чеш, гл. = Белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. I. 236.
◀ белькотіння | Словарь української мови Борис Грінченко Б белькотіти |
белькотня ▶ |
|
Словарь української мови — Б
белькотіти
Борис Грінченко
1924
Белькоті́ти, чу́, чеш, гл. = Белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. I. 236.