Словарь української мови (1924)/белькотіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
белькотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Белькоті́ти, чу́, чеш, гл. = Белькотати. Засідатель обмахується та белькотить. Стор. I. 236.