Словарь української мови (1924)/безус
| ◀ безупинно | Словарь української мови Б безус |
безусий ▶ |
|
Бе́зус, са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
| ◀ безупинно | Словарь української мови Борис Грінченко Б безус |
безусий ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безус
Борис Грінченко
1924
Бе́зус, са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.