Словарь української мови (1924)/безупинно
◀ безупинний | Словарь української мови Б безупинно |
безус ▶ |
|
Безупи́нно, нар. Безостановочно, безпрерывно.
◀ безупинний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безупинно |
безус ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безупинно
Борис Грінченко
1924
Безупи́нно, нар. Безостановочно, безпрерывно.