Словарь української мови (1924)/безталанник
◀ безталанний | Словарь української мови Б безталанник |
безталанниця ▶ |
|
Безтала́нник, ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.
◀ безталанний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безталанник |
безталанниця ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безталанник
Борис Грінченко
1924
Безтала́нник, ка, м. Несчастный человѣкъ, горемыка, неудачникъ.