Словарь української мови (1924)/безталанний

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безталанний
Берлін: Українське слово, 1924

Безтала́нний, а, е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Шевч. Мої безталанні діточки. Стор. I. 20. Коли мене уродила безталанна мати. Чуб. V. 186.