Словарь української мови (1924)/безрік
◀ безрідник | Словарь української мови Б безрік |
безробітній ▶ |
|
Бе́зрік, нар. Употребл. въ выраж. на-бе́зрік — безсрочно, иронически: никогда. Відда́сть на-бе́зрік, т. е. никогда. Ном. № 10634. Хиба на-безрік діждемо цього. Волын. г.