Словарь української мови (1924)/безрідник
◀ безрідний | Словарь української мови Б безрідник |
безрік ▶ |
|
Безрі́дник, ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.
◀ безрідний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безрідник |
безрік ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безрідник
Борис Грінченко
1924
Безрі́дник, ка, м. Безродный человѣкъ. Сирота безхатник і безріднік. Г. Барв. 243.