Словарь української мови (1924)/безпутній
◀ безпутний | Словарь української мови Б безпутній |
безпутство ▶ |
|
Безпу́тний, а, е и безпу́тній, я, є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
◀ безпутний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безпутній |
безпутство ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безпутній
Борис Грінченко
1924
Безпу́тний, а, е и безпу́тній, я, є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.