Словарь української мови (1924)/безпутний
◀ безпупий | Словарь української мови Б безпутний |
безпутній ▶ |
|
Безпу́тний, а, е и безпу́тній, я, є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
◀ безпупий | Словарь української мови Борис Грінченко Б безпутний |
безпутній ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безпутний
Борис Грінченко
1924
Безпу́тний, а, е и безпу́тній, я, є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.