Словарь української мови (1924)/безпросвітний

Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
безпросвітний
Берлін: Українське слово, 1924

Безпросві́тний, а, е, безпросві́тній, я, є. Непроглядный, безпросвѣтный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. Безпросвітна доля — безотрадная жизнь.