Словарь української мови (1924)/безпробудний
| ◀ безпричасний | Словарь української мови Б безпробудний |
безпросвітний ▶ |
|
Безпробу́дний, а, е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.
| ◀ безпричасний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безпробудний |
безпросвітний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безпробудний
Борис Грінченко
1924
Безпробу́дний, а, е. Непробудный. Опочивав сном тихим, безпробудним. К. Іов. 8.