Словарь української мови (1924)/безпричальний
| ◀ безприхильний | Словарь української мови Б безпричальний |
безпричасний ▶ |
|
Безприча́льний, а, е. Безпріютный, одинокій. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у.
| ◀ безприхильний | Словарь української мови Борис Грінченко Б безпричальний |
безпричасний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безпричальний
Борис Грінченко
1924
Безприча́льний, а, е. Безпріютный, одинокій. Оттак живу я сама безпричальна — ні роду, ні чоловіка. Павлогр. у.