Словарь української мови (1924)/безприхильний

by Борис Грінченко

◀ безпритульний

Словарь української мови Борис Грінченко Б безприхильний

безпричальний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Безприхи́льний, а, е. Безпріютный, одинокій. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62.