Словарь української мови (1924)/безпритомний
◀ безприпорий | Словарь української мови Б безпритомний |
безпритульний ▶ |
|
Безприто́мний, а, е. Безчувственный. З вечора до самого ранку під коморою безпритомний лежав.... Не пив би горілки! МВ. (КС. 1902. X. 144).