Словарь української мови (1924)/безперечний
◀ безпереч | Словарь української мови Б безперечний |
безперечність ▶ |
|
Безпере́чний, а, е. Безспорный, несомнѣнный. Галиц.
◀ безпереч | Словарь української мови Борис Грінченко Б безперечний |
безперечність ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безперечний
Борис Грінченко
1924
Безпере́чний, а, е. Безспорный, несомнѣнный. Галиц.