Словарь української мови (1924)/безпереч

by Борис Грінченко

◀ безперестань

Словарь української мови Борис Грінченко Б безпереч

безперечний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бе́зпереч, нар. Безпрестанно, постоянно. Блискавка безпереч усю ніч. Волч. у. Я безпереч сижу дома. Лебед. у. 2) Безпрекословно. Галиц.