Словарь української мови (1924)/безнащадний
| ◀ безнапасно | Словарь української мови Б безнащадний |
безневинний ▶ |
|
Безнаща́дний, а, е. Не имѣющій потомства, безпотомный. См. Нащадок.
| ◀ безнапасно | Словарь української мови Борис Грінченко Б безнащадний |
безневинний ▶ |
|
Словарь української мови — Б
безнащадний
Борис Грінченко
1924
Безнаща́дний, а, е. Не имѣющій потомства, безпотомный. См. Нащадок.